володимир лучук мова кожного народу
Мова кожного народу неповторна і – своя; в ній гримлять громи в негоду, в тиші – трелі солов’я. На своїй природній мові і потоки гомонять: зелен-клени у діброві по-кленовому шумлять. Солов’їну, барвінкову, колосисту — на віки – українську рідну мову в дар мені дали батьки. Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас, — бо ж єдина — так, як мати – мова в кожного із нас! Володимир Лучук КЛЯТВА #музыка.
Народився поет у селі Матче на Волині (тепер Польща). У 1945 році родина була переселена в село Доросині Волинської області і зазнала всіх бід від розриву з прадавніми коренями. Зростав хлопчик серед працьовитого люду і сам був роботящим. Радів, коли його хвалили за щось добре зроблене чи вивчене, а то й за вигадане.
Раз казала мені мати: «Можеш мов багато знати, Кожну мову шанувати, Та одну із мов усіх Щоб у серці ти зберіг». В серці ніжну і погідну Збережу я мову рідну! (М. Хоросницька "Матусин заповіт"). Мова - це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку, виховуючи в собі справжню людину, кожен з нас повинен, у першу чергу, створити у своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - мова. Люди говорять різними мовами, яких налічується приблизно 6 тисяч. На жаль, філологи попереджають, що в XXI столітті щонайменше 40% цих мов вимруть. А це страш.
Cьогодні ми поговоримо про Україну і нашу рідну україн¬ську мову, адже наш урок присвячений Дню рідної мови (9 листопада). У кожного народу є те, що вирізняє його з-поміж інших народів. Це мова народу. Для нас, українців, найдорожчою є наша українська мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя!» — говорить народ¬на мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Мова — це один із найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію.. Конспект на урок Українська мова скачати.
Володимир Лучук. КЛЯТВА. Мова кожного народу неповторна і – своя; в ній гримлять громи в негоду, в тиші – трелі солов’я. На своїй природній мові і потоки гомонять: зелен-клени у діброві по-кленовому шумлять. Солов’їну, барвінкову, колосисту — на віки – українську рідну мову в дар мені дали батьки. Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас, — бо ж єдина — так, як мати – мова в кожного із нас! . З цих слів наша мова, пишаємось нею – Це музика й пісня народу мого. Без неї не зміг би на світі прожити, Не зміг би помітить земної краси, Не чув би й не бачив, як шепчеться жито, З якого стікають краплинки роси. Вона – джерело й найчистіша криниця, З якої черпаю натхнення й снагу.
Володимир Лучук. Мова кожного народу неповторна і – своя; в ній гримлять громи в негоду, в тиші – трелі солов’я. На своїй природній мові і потоки гомонять: зелен-клени у діброві по-кленовому шумлять. Солов’їну, барвінкову, колосисту — на віки – українську рідну мову в дар мені дали батьки. Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас, — бо ж єдина — так, як мати – мова в кожного із нас! ОченьПриятно-Царь. (автор).
По-своєму кожна Пташина співає, По-своєму кожен Народ розмовляє. У мене й народу мого Українська є мова чудова, Своя, материнська. Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю,…
* Володимир ЛУЧУК. Я розбудив весну. В любові я не шукаю дна — без повороту пірну. Бо куди б я не йшов поважно і куди б спішачи не біг, — до єдиної стежка кожна — лиш на твій, лиш на твій поріг. Якби ж серцю і міг наказати, наказав би: живи, як є, поки будеш незрадно кохати, поки полум’я в груди б’є! СКРИПКА. Поезії Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу. Помер 24 вересня 1992 року в дорозі зі Львова до Києва. Похований у Львові. *
Володимир ЛУЧУК. Він народився 1934 року в селі Матче на Холмщині (тепер Польща) в сім'ї хлібороба. Згодом разом з батьками переїхав в Україну. Летіли птахи зелені, Сіли спочити на клені. По десять птахів На кожну вітку. Сіли весною, Сидять улітку. А прийде осінь — Запалить крони.
Поетична мова кожного з цих чотирьох авторів дуже взаємовідмінна, специфічна, – а це вже проблема авторського стилю, зумовлюваного масою мовних та екстралінґвальних чинників, – та всі вони є акулами чи китами саме в російському поетичному морі. Володимир Маяковський свого часу в розмові зі співробітником газети "Праґер Прессе" розповідав про себе: "Родился я в 1894 году на Кавказе. Отец был казак, мать – украинка. Первый язык – грузинский.
Поетична мова кожного з цих чотирьох авторів дуже взаємовідмінна, специфічна, – а це вже проблема авторського стилю, зумовлюваного масою мовних та екстралінґвальних чинників, – та всі вони є акулами чи китами саме в російському поетичному морі. Володимир Маяковський свого часу в розмові зі співробітником газети "Праґер Прессе" розповідав про себе: "Родился я в 1894 году на Кавказе. Отец был казак, мать – украинка. Первый язык – грузинский.
Мова – душа народу : матеріали бібліотек області до Міжнародного дня рідної мови та Дня української мови та писемності / Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича ; уклад. О. Люблянська, ред. Г. Врублевська. – Житомир : ЖОУНБ ім. О. Ольжича, 2015. – 47с., іл. В матеріалі наведено сценарії масових заходів бібліотек області, проведених з нагоди Міжнародного дня рідної мови та Дня української мови та писемності. Особливу увагу звертаємо на інтерактивні та конкурсні форми роботи. Андрушівська районна бібліотека. «Наша мова – мова вічної землі, Наше слово – слово вічного на.
10. КЛЯТВА Мова кожного народу Неповторна і свята. В ній гримлять громи в негоду, В тиші – трелі солов’я. На своїй природній мові І потоки гомонять. Зелен-клени у діброві По-кленовому шумлять. Володимир Лучук. 11. Жита достиглого шелести п’яні, Журкіт струмочка, вогненне слово, Спів соловейка, ночі весняні, Біла хатинка, могила в тумані – Все в тобі є, мелодійная мово! Іван Цитович МОВА. 12. Позбавити народ рідної мови – це означає вбити народ. Вся історія народу – в мові. Мова – душа народу. Сторінками скорботного календаря рідної мови. 13. 1686 рік – скасування православної церкви внаслідок .
Володи́мир Іва́нович Лучу́к (27 серпня 1934 — 24 вересня 1992) — український письменник. Чоловік письменниці Оксани Сенатович, батько письменника Івана і шумеролога Тараса Лучуків. Володимир Лучук народився в селі Матче Грубешівського повіту, що на Холмщині (тепер Польща). Батьки поета мали досить багату бібліотеку. Ще в дитинстві виявилося зацікавлення Володимира Лучука літературною творчістю (першого вірша він написав у сім років). 1945 року сім'я Лучків переселилася на Волинь, де в місті Рожище.
Мова – душа народу, Позбавити народ рідної мови –. Це означає вбити народ. Учень 1 . 3-в «Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну»(Володимир Сосюра). «Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе»(Олесь Гончар). 2) «Асоціативне гроно».
1. Прочитай вірш Володимира Лучука «Скільки річок в Україні?». Скільки річок згадано в тексті? Які ознаки кожної з них? «Буйні води котить Тиса», «ринуть (стрімко течуть) Прут і Латориця», смілі та проворні «Черемоші два іскряться», «Дністер тихе плесо розпростер», голубий Стрий, «чимдуж поспішає долом Уж», «повз терикони мчить Донець без перепони», тихий Дон, «Дніпро біжить невпинний», зелена Десна – «просто диво навесні», Ворскла, немов дзеркало, Західний Буг обмиває західний край.
Українська мова-наймелодійніша мова у світі.Мова-це душа народу.Рідну мову потрібно берегти,бо це найцінніший скарб нашої країни,бережіть її!!! Я розумію вислів Панаса Мирного так-,,в мові знаходеться саме дороге-це те,що потрібно кожному з нас -це життя,отже мова -це не відкладна частина людства,ми її маємо берегти як живу,але ми маємо розуміти ,що мова жива істота,вона ж збагачується розвивається і дуже популярна навіть найпопулярніша у світі річ. Анастасія Пшенична (asya) 2010-11-01 12:49:21 Дійсно, мова — це скарбниця духовності, це характер народу.. Саме народ дає мові силу й красу. Народ і .
Коментарі
Дописати коментар